Раніше я не помічав деякі нюанси історії про чудо насичення 5000 осіб – зокрема, це: Ісус не залишився насолодитися неймовірним дивом, яке Сам зробив. Він негайно відправив Своїх учнів у човен і розпустив натовп, що зібрався біля Нього.

«Одразу після цього Ісус наказав учням сісти в човен і перейти на другий бік озера, а Сам Він залишався, доки не відпустив народ» (Від Матвія 14:22).

Так, Ісус відпустив народ. І ось моє свіже одкровення: Він зробив це поспішно тому, що хотів зійти на гору – щоб помолитися наодинці (вірш 23), просто побути зі Своїм Батьком Небесним.

Це ще один важливий приклад Ісуса. Після будь-якої важливої ​​події у служінні буде нормальним затриматися. Побути з людьми, послухати компліменти, насолодитися красою дива – для мене це також реалістична картина. Але в цьому є частина самовдоволення або егоїстичних амбіцій. І Ісус пішов.

За хлібом стоїть сила маніпуляцій. Кожен уряд знає, як легко навіяти потрібні думки своїм громадянам, якщо дати їм хліб. На той момент Ісус знав: люди подумували, щоб примусово зробити Його Царем (Від Івана 6:15).

У мене є здогадка, про що саме молився Ісус на горі, тому що пізніше Він заявив: «Пильнуйте про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський» (Івана 6:27). А потім: «Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити» (вірш 51).

Моя молитва сьогодні:

Господи, дай мені хліб, що прийшов із небес! Я хочу їсти від Тебе! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер