Битва в розумі щодо образ і прощення ведеться безперервно. Диявол завжди намагається вловити нас на двуличності. Тому Ісус і каже: «Лицеміре, спочатку вийми колоду зі свого ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого!» (Від Матвія 7:5)

Просто уявіть, наскільки озлобленою і мстивою людиною міг би стати Йосип. Йому лише треба було зациклитися на своїх образах: зраді братів, хибному звинуваченні дружини Потіфара, а ще – виночерпія, який не виконав обіцянку т.д. Але Йосип був «людиною, в якій Дух Бога» (Буття 41:38).

Тому, коли Йосипові видалася можливість погубити своїх братів, він натомість сказав: «Ви задумали зло проти мене, та Бог перетворив його на добро, щоб сталося те, що є сьогодні, щоб зберегти життя багатьом» (Буття 50:20).

Я знаю, що це дуже складно майже всім. Щоб прощення стало нашою реальністю, нам необхідно мати Дух Божий усередині свого духа.

Так часто, ображаючись, ми прагнемо справедливості. Ми хочемо домогтися справедливості зараз! Ми хочемо справедливості відповідно до нашого розуміння. І мені подобається, що Цар Давид написав про це в Псалмі 119:165: «Живуть у мирі ті, хто любить Твій Закон, уже ніщо не переможе їх» («ніщо не скривдить їх» – дослівний переклад з англійської)».

Щоб це Слово стало нашою реальністю, знадобиться неймовірна благодать.

Моя молитва сьогодні:

Господи, я проголошую, що перебуватиму в Тобі, бо гілка не може приносити плоду сама по собі, якщо не перебуватиме на Лозі, і я не зможу здобути цю благодать, якщо не перебуватиму в Тобі! (Від Івана 15:4). Тому я щодня «перебуватиму» з Тобою, щоб «ніщо не служило мені спотиканням», образою! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер