Нещодавно я натрапив на цю цитату: «Не дозволяйте нічому в житті постійно залишати вас знесиленим та роздратованим. Присутність тривог неминуча, але в’язниця тривожності – це ваш вибір».

Коли в моєму житті виникає випробування, то за ним природно з’являється й тривога. Думаю, це цілком нормально. На щастя, всі випробування різні, і більшість з них досить короткі. Але коли, наприклад, вам вручають документи, що на вас подали до суду і дата слухання – через рік, то ви знаєте, що судові позови триватимуть стільки ж.

Є випробування й іншого роду, що насправді не проходять ніколи. Біль втрати близької людини можна відчувати десятиліттями. Але питання в тому, чи вплинуть на нас ці почуття настільки, що приведуть до увʼязнення? Чи ж вони залишаться в минулому, а ми винесемо з них довіру та надію на Господа?

Просто відчуйте силу цієї молитви: «Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого!» (До римлян 15:13).

Дозвольте цьому віршу сформувати вас, і ви ніколи не потрапите до в’язниці тривог!

Моя молитва сьогодні:

Господи, Ти – моє джерело надії! Ти наповнюєш радістю та миром! Я довіряю тобі! Нехай Твій Дух виявляється у моєму житті! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер