Чи перешкоджаєте ви дітям приходити до Ісуса? Перше, що спадає мені на думку: ні. Я б ніколи так не вчинив! …Вірно?

Але якщо я уважно подивлюся на свої дії, то так – це я робив. Запитаєте, чому? Тому що в мене виникали ті самі думки, що й у більшості з нас, коли діти турбують, відволікають чи переривають нас, дорослих – зайнятих набагато важливішими питаннями.

Про що ви думаєте, наприклад, коли під час церковного служіння чуєте, що якась дитина шумить? У голові крутиться: «Чому батьки не вгамують і не виведуть за двері цього гучного малюка?» Чи не так? Так! А як щодо наших дітей, яких дав нам Бог? Ми забуваємо, що діти дуже важливі!

Ісус сказав Своїм учням: «Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небесне належить таким» (Від Матвія 19:14).

Щоразу, коли я грубо розмовляв зі своїми дітьми, я тим самим перешкоджав їм приходити до Ісуса. Коли я відмовлявся торкатися їх і молитися за них, я перешкоджав їхньому приходу до Бога. Коли вони питали мене щось таке, на що, як мені здавалося, я вже відповів, і я казав, щоб вони не марнували мого часу – я перешкоджав їм. Ми можемо перешкоджати дітям приходити до Ісуса навіть через манеру, в якій спілкуємося з ними. Вони радше відчувають нас, ніж розуміють.

Сьогодні прийміть рішення ніколи не перешкоджати дітям приходити до Ісуса Христа!

Моя молитва сьогодні:

Господи, я хочу, щоб діти приходили до Тебе. Дай мені розуміння, як ніколи жодній дитині не перешкоджати приходити до Тебе! Дай мені завжди бути перед Тобою в позиції дитини! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер