«Той, хто має Сина, має життя!» – це один із багатьох віршів, які я вчив напам’ять ще дитиною. Чи знаєте ви його?

«Хто має Сина, той має життя; хто не має Сина Божого, той не має життя» (1 Івана 5:12).

Це просто! Діти можуть це зрозуміти. Але чому так багато людей навіть сьогодні спотикаються щодо особистості Ісуса Христа? Чому не хочуть «мати життя»? Чому це так незрозуміло?

Вважаю, що частина їхньої проблеми, пов’язаної з Христом, розкрита у наступному уривку: «Чому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання, як написано: Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться!» (До римлян 9:32-33).

«Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем, і камінь спотикання, і скеля спокуси, і об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були» (1 Петра 2:7-8).

Кожному з нас потрібно обрати: або увірувати у Христа, зламати свою егоїстичну волю і прийняти Його і Його життя або зректися від Нього, відкинути Його волю і Його Слово, і в результаті зазнати скорботи і відсутності життя.

«І хто впаде на цей камінь розіб’ється, а на кого він сам упаде то розчавить його» (Від Матвія 21:44).

Моя молитва сьогодні:

Господи Ісусе, Ти мій наріжний камінь. Я вірю в Тебе. Я згоден на те, щоб Ти «розтрощив» мене відповідно до Твоєї волі, щоб я мав справжнє життя, а не руйнування! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер