Хрест Ісуса розмістили на пагорбі між двома хрестами, на яких розіп’яли злочинців. Ці двоє людей, які вмирали поруч із Ним, мали зовсім різні думки щодо Нього!
Один із них ображав Ісуса: «Хіба Ти Месія? Доведи це, спаси Себе і нас, поки Ти тут! (Від Луки 23:39 – дослівний переклад з англійської мови Living Translation).
Інший злочинець просив: «Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Своє Царство!» (Від Луки 23:42).
«Думки про Ісуса», що прозвучали того дня в Єрусалимі, лунають й досі.
Зрештою, ми всі зіштовхнемося зі смертю. У той момент все наше прожите життя, усі переконання зведуться до однієї з двох думок: на Його користь або проти Нього. Наруга чи повага. До вузького шляху, що веде до життя, чи до дороги, що спрямовує до смерті.
…Нещодавно ми з Крісті відвідали молитовне чування в Уайтфіші (штат Монтана) перед медичним центром, де штучно переривають вагітності. Повз нас проїжджали люди, й усі вони демонстрували одну з трьох думок. Це був або піднятий вгору великий палець – на нашу підтримку, або середній палець – неприйняття того, що відбувається. Але була й третя реакція, що чисельністю переважала над першими двома: люди просто проїжджали повз, озираючись на всі боки.
Так само було й у день страти Ісуса. Розп’яття оточував натовп, що просто спостерігав: «Народ стояв і дивився» (Від Луки 23:35).
Просто дивились. Просто спостерігали. Просто чекали. Вони не мали аж ні на дрібку посвяти. У них не було прийнятих зважених рішень. Вони роздивлялися вмираючого Ісуса, але разом з тим спостерігали один за одним – за натовпом, що переміг… Але оскільки перед смертю неможливо залишатися нейтральним, смерть виключає цей третій вибір.
Прийміть тверде рішення. Зробіть це сьогодні! Щоб, коли ви побачите наближення смерті, ви вже мали Його обітницю: «Сьогодні ти будеш зі Мною в раю» (Луки 23:43).
Моя молитва сьогодні:
Господи, я вірю Тобі. Господи, я довіряю Тобі. Господи, я все віддаю Тобі! Господи, моє життя – у Тобі! Дякую за Твою обітницю: «Кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре» (Від Івана 11:26). Амінь!
Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!
Стів Вебер