Я вже писав вам раніше про те, як прощався зі своїм батьком, коли він був близьким до смерті. Мій тато перебував у лікарні, й медики рекомендували нам зібратися біля нього, щоб сказати останні слова. Вони були переконані – якщо відключити мого тата від апаратів підтримки життєдіяльності, його серце не витримає. Тому я запитав у батька, щоб він хотів сказати людям, які прийдуть до нього на похорон. Попросив коротко сформулювати те, що він вважає найважливішим… І тато промовив лише ці два слова: «Довіряйте Ісусу!»

…До речі, ми досі не провели похорон мого батька. Він живий і зараз! Коли його відключили від апаратів, йому стало краще. І це сталося 10 років тому!

Я вірю, що Ісус також залишив найважливіше послання для учнів на вечір перед Своїм розп’яттям.

«Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить, устає від вечері, і здіймає одежу…»

Він був Месією! Він – Цар юдейський! Усі погляди спрямовані на Нього. Залишався лічені години до Його відбуття з землі… І ось, Він встає з-за столу… Чи могли б ми здогадатися, що саме Він зробить далі цієї миті? А Він робить щось абсолютно неймовірне й непередбачуване: «… Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний» (Від Івана 13:3-5).

Учні ніколи не змогли забути про цей вчинок любові та смирення! І нам не слід!

Моя молитва сьогодні:

Господи, Твій останній вчинок любові заради Твоїх учнів – навіки наше бажання. Господи, пробач, коли ми хочемо, щоб служили нам, замість служити іншим! Ісусе, Ти – Господь! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер