Одне лише вірно: ми всі знаємо, що таке спрага, бо всі відчували її. Чому ж тоді існує такий опір до Того, Хто запропонував Себе для вгамування нашої духовної спраги?

Це непросте питання. Через те, що Бог вирішив взаємодіяти з нами на підставі заповіту, Він обмежив Себе.

«О, Єрусалиме, Єрусалиме… Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!» (Від Матвія 23:37).

«Якби ж ти (місто Єрусалим) сьогодні знало, що тобі може принести мир! Та зараз це приховано від очей твоїх» (Від Луки 19:42).

Ми тендітні. Ми слабкі. І ми всі відчуваємо духовну спрагу. Але часто нам подобаються власні переконання й сам пошук води, хоча все це не дозволяє нам прийти до Нього! Тільки люди, які усвідомлюють свою духовну спрагу, відкриті до взаємодії з Тим, Хто може дати живу воду в пустелі!

Ісус каже: «Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п’є!» (Від Івана 7:37).

Моя молитва сьогодні:

Господи, збережи мене від опору Тобі! Я буду постійно приходити до Тебе, адже Ти живиш мою спраглу душу. Я не зможу вижити у пустелі без Тебе! Ти забезпечуєш життя та підтримку для мене, навіть у найгірших місцях, і завжди оновлюєш мою надію! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер