Коли я замислююся над тим, що Ісус хоче бачити мене у своїй команді, то легко можу придумати безліч відмовок, чому я не підходжу. Такі думки нормальні.

Уявіть Павла (тоді ще Савла) на шляху до Дамаску. Він їхав з метою вбити ще більше християн, які почали збиратися у тому місті. Фарисейська рада була дуже задоволена його прагненням знищити безліч послідовників Ісуса.

У нашому (людському) розумінні, якщо Бог і мав би зустрітися з Савлом на дорозі, то, швидше за все, Він мав би докорити йому і повідомити, що судний день для нього наблизився.

Але як би ми помилилися! Так, Бог зустрічається із Савлом на дорозі. Але замість осуду Він відкриває йому, що у своєму ревному бажанні служить Господу, той насправді вбиває образ Бога в інших.

І Савл дослухається до Нього. Савл розуміє, що ким би ми не були і чим би не займалися, Бог хоче, щоб ми були на Його боці.

Ви бажані. Ви обрані! Він записав вас на Своїх долонях!

Моя молитва сьогодні:

Господи, я дякую Тобі, що Ти захотів мене. Ти створив мене! І ти хочеш, щоб я знав, що «на долонях Своїх Ти вирізьбив мене» (Ісая 49:16). І Ти закликаєш мене підкоритися Тобі. Насправді мені більше нема куди йти: «Ти маєш слова життя вічного» (Івана 6:68). Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер