Ісус і Його учні рибалили на Галілейському морі, коли здійнявся величезний шторм. Учні злякалися, а Ісус спав на кормі. Учні були впевнені, що усі помруть, тому вирішили розбудити Його зі словами: «Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?» (Від Марка 4:38).

Я часто замислювався, що було б дуже цікаво почути дискусію між учнями, перш ніж вони розбудити Ісуса. Хтось із них міг сказати: «Давайте Його не турбувати, адже Він з нами, й тому нічого поганого не станеться!» Або: «Якщо ми в небезпеці, Він просто Сам піде, залишить нас». Або ще краще: «Він завжди каже, що якщо у нас буде “віра з гірчичне зерно”, ми можемо наказати цій бурі заспокоїтись, і вона послухає нас»…

Однак, повернімося до шторму. Ні, ми не знаємо, що насправді відбувалося між учнями. Ми лише знаємо, що саме сказав Ісус, коли Його учні розбудили.

• «Де ж ваша віра?» (Від Луки 8:25).

• «Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?» (Від Марка 4:40).

• «Чого полохливі ви, маловірні?» (Від Матвія 8:26).

Всі три уривки в основному говорять про одне й те саме: у життєвій бурі їм не вистачало віри!

Буря – це можливість для зростання вашої віри!

Моя молитва сьогодні:

Господи, сьогодні моя молитва нагадує слова учнів: «Додай Ти нам віри!» (Від Луки 17:5). Господи, нехай мій погляд буде настільки ясним, що в кожній бурі я застосовуватиму віру, що Ти вже дав мені! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер