Рік тому 4-річний онук одного з моїх найближчих друзів потрапив до лікарні. Хлопчик страждав від сильного болю у животі, й сім’я просила посилено молитися про нього. До потреби негайно долучилися безліч молитовників по всьому світу. На жаль, біль у шлунку виявився прогресуючим раком печінки. Медики зробили все можливе – як і молитовники, але Господь забрав малюка приблизно через п’ять тижнів.

Втрати неможливо планувати. Бог поруч із нами, коли ми переживаємо горе, але це завжди непростий період. Трагедії реальні. Скорбота невдавана. А процес утішення йде повільно. Тому коли Ісус зіштовхувався з несправедливістю, видно, що Йому теж було складно. Наприклад, у ситуації, де Ісус говорить про злодіяння людей (Пілата) проти галілеян та злодіяння сил природи проти людини.

«Ісус же сказав їм у відповідь: Чи ви думаєте, що оці галілеяни, що так постраждали, грішніші були від усіх галілеян? Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так! Або ті вісімнадцять, що башта на них завалилась була в Сілоамі й побила їх, чи думаєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть? Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!» (Від Луки 13:2-5).

Ми всі грішники. Усі ми злочинці. Але Ісус – вічне життя! Прийдіть до Нього сьогодні! Вічність з Ним починається сьогодні! Покайтеся і будете врятовані, адже Він наш Спаситель!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!
Стів Вебер