Ви злитесь на Бога? Це дуже легко. Адже розчарування – норма нашого життя. У мене самого багато разів все йшло не так, як я очікував…

Нещодавно ми разом із Крісті та з іншими людьми молилися за зцілення онука дуже близьких друзів. Насправді, за цього маленького хлопчика молилися по всьому світу. Багато хто отримав підтвердження, що Бог збирається його зцілити… Проте цього не сталося. Бог не зцілив малюка, як ми всі хотіли.

Що ви робите у такі моменти?

Ви журитеся. Туга продовжується нескінченно. Й будуть дні, коли здаватиметься, що це усе не має завершення. Однак, скорбота – це процес. Біль – реальний. Розум просто не здатний швидко перемикнутися та припинити думки про те, що було важливим для вас і вашого життя.

Нещодавно я побачив, що Ісус мав спосіб справлятися з горем. Це дуже мене підбадьорило! Ісус любив Івана Хрестителя. Проте Він не зупинив зло, задумане проти Івана. Натомість: «Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє…» (Матвія 14:13).

Скорбота вимагає часу. Тим, хто сумує, часом потрібне усамітнення. Горючих іноді потрібно просто обійняти…

Моя молитва сьогодні:

Господи, Ти знаєш, через які складності я зараз проходжу. Але я знаю, що Ти піклуєшся навіть про птахів, і я вірю, що Ти подбаєш про мене. Будь зі мною в моїй самотності. Перебувай зі мною, коли я серед друзів. Дай мені Твій мир! В Ім’я Ісуса, амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер