Нещодавно мені трапилася цитата: «У цьому світі я чужий. Мені тут не місце. Я залишаюся тут ненадовго, і це дуже гарна територія, цікаве місце, але тут мені не місце. З самого початку свого життя я пам’ятаю це почуття, воно в мені залишилося й досі – це основна природа віри».

Ви знаєте, що ці слова стосуються і вас?

Бог каже нам те саме: «Бо ми приходьки перед лицем Твоїм та чужинці, як усі наші батьки! Наші дні на землі мов та тінь, і немає тривалого!» (1 хроніки 29:15).

А в посланні до Євреїв у 11 розділі ми читаємо про героїв віри: «…вони визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки» (До євреїв 11:13).

«Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто» (До євреїв 11:16).

Моя молитва сьогодні:

Господи, я дякую Тобі за те, що Ти створив в мені бажання небес, яке ніщо на землі не може задовольнити. Я тут чужий, тому я шукаю небесне місто, але поки я тут, я слідуватиму за Тобою і слухатися Тобі, і допомагатиму іншим знайти Тебе! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів