Ісус бачив світ духовними очима. Ось чудовий приклад: «А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха» (Від Матвія 9:36).

Христове співчуття до людей виявлялося тому, що Він знав, Хто Він є: «Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці» (Від Івана 10:11).

Духовна реальність є такою: без Христа як мого Доброго Пастиря, я – загублена вівця!

Духовний зір означає, що «ми не дивимося на видиме, а на невидиме. Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне!» (2 до коринтян 4:18).

Ісус дивився так не лише на окремих людей. В останній тиждень Свого земного життя Він наближався до Єрусалиму. «І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним, і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це» (Від Луки 19:41-42).

Нехай Ісус буде вашим миром! Нехай Він буде вашим Добрим Пастирем!

Моя молитва сьогодні:

Господи, дай мені духовні очі, щоби я бачив правильно! Допоможи мені завжди зосереджуватись на Тобі! Ти – мій мир у будь-якому штормі, що виникає у моєму житті! І «Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду» (Псалми 22:1).

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер