Ми знали, що усиновлення Івана нам дорого обійдеться. Однак якщо Бог хотів, щоб у нас була ця «безцінна дитина», ми були готові використати всі наші фінанси, щоб допомогти Іванові жити.

Ми з Крісті були у згоді, що все, чим ми володіли, належало Богу. Тому ми залагодили всі питання з документами, і Іван став нашим сином.

Послух Господу – це найкраще життя. Навіть якщо наша покора призводить до непередбачуваних подій, як в Ісаї 43:2: «Коли переходитимеш через води, Я буду з тобою, а через річки не затоплять тебе, коли будеш огонь переходити, не попечешся, і не буде палити тебе його полум’я».

Тому можете собі уявити наше здивування та повне захоплення від Господа, коли виявилася невірною попередня інформація про те, що медична страховка не покриває хворобу Івана. Наша медична страховка покривала лікування хлопчика! Але ми не знали про це, коли ухвалили позитивне рішення про його усиновлення.

Так трапляється не завжди, але на подібний крок віри має бути готовий будь-хто з нас. Одна, яким чудовим і явним було Господнє керівництво після цього!

Довірте Господу своє майбутнє! Його шлях – найкращий. Втратити своє життя заради Нього – це значить здобути найкраще життя!

Моя молитва сьогодні:

Господи, я хочу довіряти Тобі в усьому, щодня, в усі дні! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер