Щойно посудина набуває форми, її відкладають на сушіння, й цей процес може відрізнятися залежно від призначення виробів. Гончар знає, що деяким посудинам необхідно вистоятись у тіні кілька днів, а потім побути на сонці. Лише після цього він ставить посудину в піч.

Гончар потроху розжарює піч, дозволяючи посудині звикнути до температури, що повільно підвищується до необхідного рівня. Тривалість загартовування залежить від розміру посудини та товщини її стінок, а також плану Гончара щодо подальшого призначення цього виробу.

Коли посудина загартовується, її дістають із печі, і далі гончар досліджує її – оглядає з усіх боків і, прислухається, постукуючи по ній. Усі схвалені гончарем посудини видають характерний звук.

Ви набуваєте форми у вогні. Час, проведений у вогні, визначається Гончарем! Температура також виставляється Ним! Вам лише залишається вірити і дозволити Богу діяти у серці.

Пройшовши всі процеси, посудина стає міцною і довговічною!

Моя молитва сьогодні:

Господи, я хочу, щоб Ти формував моє життя. Я довірятиму Тобі, перебуваючи у вогні! Навіть коли все здається безвихідним і занадто довгим, я знаю, що Твоє бажання для мене – зробити мене «немов тією посудиною для почесного використання, яка є святою і корисною Господарю, придатною до всякої доброї справи» (2 Тимофія 2:21). Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер