Людина не була створена Господом для того, щоб жити в сорому, відчуваючи провину, страх і сумніви. Але саме це сталося, коли Адам та Єва скуштували плід від дерева, якого Бог заборонив торкатися. Наслідки їх дій ми всі відчуваємо і сьогодні.

Внаслідок гріха виникають три природні реакції:

1) ми починаємо сумніватися в Бозі та Його обітницях для нас;

2) в нас виникає сором, через який хочеться сховати справжніх себе від Бога та інших;

3) ми виправдовуємо свій гріх і звинувачуємо у ньому інших людей.

Це призводить до надламаності, що надалі лише множиться у стосунках з іншими. Тому ми потрапляємо у нескінченну круговерть внутрішніх переживань, які говорять нам, що нам слід багато докладати зусиль, щоб заслужити любов чи бути тими, кого люблять. Або нам необхідно працювати в поті чола, щоб набувати майно, що справить враження на інших, покаже, що ми цінні та гідні поваги. Або ж нам необхідно здійснити щось визначне, щоб інші люди могли добре про нас говорити. І все це брехня лукавого, що лише посилює внутрішній надлам.

Тому в наших сім’ях та суспільстві ми маємо неймовірну кількість людей, які відчувають біль, сором та провину. Людей, які намагаються любити і бути тими, кого люблять та набути почуття приналежності!

*|FNAME|*, добра новина в тому, що Бог не залишив нас сиротами, не давши можливості повернутися до Нього і до Його сім’ї. «А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками» (До римлян 5:8). https://www.biblegateway.com/passage/?search=До+римлян+5%3A8&version=UKR

Він зробив це для вас і для мене, щоб відновити нас і повернути назад до Едему – у той самий Едем до гріхопадіння! Туди, де всі наші важливі стосунки поновляться до початкового задуму Божого!

Моя молитва сьогодні:

Господи, візьми та віднови мене – насамперед у Тобі, а потім у стосунках з іншими людьми! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер