«А з Його повноти ми одержали всі, а то благодать на благодать» (Від Івана 1:16).

Я звернув увагу на цей вірш ще минулими вихідними. Хтось сказав, що благодать – це як печиво на блюдечку, яке вам пропонують. Постійно! Тому що ми всі знаємо: «Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, хто встоїть, Владико?» (Псалми 130:3).

Ніхто не встояв би! І Бог це знає. Тому Його благодать і істина одержали тіло з плоті і оселилися серед нас. Він виставив їх на загальний огляд. У Нього не просто є благодать – Він і є благодать (Він Сам є благодаттю). Він не просто дарує любов – Він і є любов. І «благодать на благодать» – ось, що ми всі відчуваємо, коли говоримо про свій гріх і про те, на що заслуговуємо.

Мій гріх заслуговує на смерть. Це те, що я заслужив. Але благодать – це отримати те, чого я не заслуговую. Благодать дає надію, коли будь-яка надія вже втрачена. Благодать чує вашу історію болю і каже: Я знаю! Я була з тобою, коли все це відбувалося, і я не засуджую тебе. Іди й більше не гріши!

В Ісусі ми маємо нескінченний запас Божої благодаті, милості та благословення! Ми не можемо заслужити нічого з цього. Ми не можемо купити. Ця благодать – дар Божий! Але навіть коли я пишу про це, я розумію, що цей дар не відокремлений від Самого Бога. Він віддає Себе нам як «Шлях, Істину, Життя!»

Перш за все прийміть Його і ви отримаєте всю Його повноту!

Моя молитва сьогодні:

Господи, я здаюся! Я припиняю свій супротив! Я приходжу до Тебе як джерела живої води! Я більше не жадатиму ніколи! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер