Що мені подобається в авторах Євангелій, так це те, що вони не боялися записувати свої розмови з Ісусом, навіть коли Він дорікав їм за нестачу віри.
Я запитую себе, що б я вчинив, якби був у тому човні під час бурі на Галілейському морі. Завиває вітер, б’ються хвилі, а Ісус міцно спить… Чи відрізнявся б я чимось від переляканих учнів? Не думаю. Напевно, я зробив би те саме, що й вони: « І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, гинемо!» (від Матвія 8:25).
Сьогодні ви теж говорите до Ісуса щось подібне?
«Господи, хіба Тебе не хвилює, що ми так сильно страждаємо?»
Його відповідь учні добре запам’ятали, і потім записали – з невеликими відмінностями.
• «Чого полохливі ви, маловірні?» (від Матвія 8:26).
• «Де ж ваша віра?» (від Луки 8:25).
• « Чому віри не маєте?» (від Марка 4:40).
Не важливо, наскільки сильна буря, у яку ви потрапили. Віра в Нього – це відповідь!
Моя молитва сьогодні:
Господи, прошу, скажи Твоє Слово сьогодні в мою бурю! Накажи їй замовкнути та перестати! Дякую, що Ти зі мною, хоч би яким був результат. Ти тримаєш мене міцно, і це заспокоює мене! В ім’я Ісуса, амінь!
Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!
Стів Вебер