Можливо, це те, що не дуже приємно говорити комусь. Насправді коли читаєте подібне, може навіть виникнути бажання захистити себе…

Святість і страх Божий – ось, що наповнювало кожен храм Божий, починаючи з першого намету в пустелі до величного храму в центрі Єрусалиму. Відомо, що священник міг входити в «святе святих» раз на рік, і тому служителю, якому випадала ця честь, прив’язували мотузку до щиколотки на той випадок, якщо він впаде мертво під час свого служіння на місці Божої Слави.

А потім ми апостол Павло говорить те, що все перевертає розуміння храму з ніг на голову.

«Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої?» (1 до коринтян 6:19).

Ви не належите собі! Кожен із нас був викуплений Богом за високу ціну! Тому прославляйте Бога! Славте Його у вашій плоті! (Синодальний переклад додає «і у вашій душі», але цього там немає).

Павло говорить про «наші тіла», й це також означає, що всі сексуальні бажання та похоті слід віддати під Його правління та порядок.

Ви не належите собі! Дух Святий хоче жити у вашому тілі!

Моя молитва сьогодні:

Господи, я підкоряю своє тіло Тобі. Ти – Господь мого тіла. Дозволь мені піклуватися про моє тіло настільки, щоб воно приносило славу Тобі! Я хочу прославляти Тебе всім, ким я є, всією своєю сутністю. Зроби це, Господи! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер