Буквально днями я прочитав в одній книзі таку фразу: «Ісус не чекав, поки люди стануть досконалими, щоб покликати їх до оточення Божої любові!»

Хіба це не чудово? Насправді, я помітив, що через всю Біблію «червоною ниткою» проходить незвичайна думка: «Бог використовує неймовірно недосконалих людей, щоб сповістити про Своє Царство!»

Хто не має недоліків? А хто не слабкий? Тому мій висновок наступний: кожен може бути покликаний у Боже коло любові! Насправді, саме в цьому сенсі ми всі створені рівними. Ми всі рівні у підніжжі хреста – без жодних винятків.

«Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за тілом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхетні. Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне» (1 до коринтян 1:26-27).

Він любить вас таким, який ви є, але занадто сильно, щоб залишити вас таким, яким ви є!

Цей автор продовжує: «Спроби приховати, хто ми є насправді, відокремлюють нас від справжніх стосунків із Богом. Ми бажані нашому милостивому і милосердному Господу такими, які ми є, з усіма нашими недоліками».

Коли я дивлюся на учнів, яких вибрав Ісус, стає ясно, що для кожного з нас є надія, адже вони були далекі від досконалості!

Моя молитва сьогодні:

Господи, дякую Тобі за те, що запросив мене! Я не мудрий, не могутній, не шляхетний. Але я обраний Тобою! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер