Якось я прогулювався по доріжках кампусу CBN у Вірджинія-Біч, й раптом побачив розкидане сміття на галявині. Моя перша думка промайнула про те, що двірник підбере його. Потім я відчув викриття: чому б мені самому не підійти і не підібрати сміття?

«Це не моя робота», – подумав я.

А потім інша думка: «Ти син чи найманий раб?»

З цією думкою я повернувся, підняв сміття і викинув його у відро для сміття. З одного боку, це було чимось незначним, але з іншого боку, це оголило моє серце. Бог хотів, щоб я побачив, як я сам себе сприймаю. Якщо я дійсно відчуваю, що Він мій Батько, а я Його дитина, це змінює мої погляди на все!

«Бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!» (До римлян 8:15).
Якщо ви бачите себе рабом, то ваше життя проходитиме в страху, а подяка буде примарною.

Моя молитва сьогодні:

Господи, дякую Тобі за те, що привів мене до Своєї родини, і я дійсно можу називати Тебе «Авва, Отче»! Дякую, що коли я повірив у Твоє Ім’я і прийшов до Тебе, Ти прийняв мене (Івана 1:12). Дякую, що тепер Ти називаєш мене Своєю дитиною. Я вдячний за нове життя, що Ти мені дав! Дякую! В Ім’я Ісуса, амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!
Стів Вебер