Коли Божий народ перебував у пустелі, відчував спрагу і був уразливий, Бог обіцяв забезпечити їх усім необхідним!

«Убогі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від прагнення висох, Я, Господь, і їх вислухаю, Бог Ізраїлів, не лишу їх! Я ріки відкрию на лисих горах, а джерела посеред долин, оберну Я пустиню на озеро водне, а землю суху на джерела!» (Ісая 41:17-18).

Далі Він також каже: «Зроблю Я дорогу в степу, а в пустині річки» (Ісая 43:19).

Бог створив воду для задоволення фізичної спраги. І Він дає нам Себе заради задоволення нашої духовної спраги!

Можливо, ви пам’ятаєте мою історію про те, як на мене напали в Баку у 1993 р. Молодий азербайджанець хотів мене пограбувати. Він ударив мене каменем по голові, і моя сорочка вмить була залита кров’ю. Я зміг втекти, дістався найближчої станції метро і увійшов до одного з вагонів. На моє величезне здивування, у тому ж вагоні, на тій же станції, в той же час знаходився пастор баптистської церкви, яку я відвідав днем ​​раніше! Він одразу підійшов до мене, помолився і супроводжував до кінця мого шляху.

Це було схоже на те, як Бог дав мені воду в розпеченій пустелі. Коли мені було боляче, гірко, коли я стікав кров’ю, Він послав мені єдину людину, яку я знав у Баку, щоб він був у тому ж вагоні, зустрів мене і подбав про мене!

Такі речі ніколи не забуваються. Такі події спонукають довіряти Йому – незалежно від того, що відбувається!

Моя молитва сьогодні: Господи, я довіряю Тобі! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер