Просто попросіть моїх дітей розповісти, як ми одного разу сідали на поїзд до Івано-Франківська… Усією сім’єю – я, Крісті та шестеро дітей – ми їхали до Буковеля кататися на лижах. Кожен мав свою пару лиж, черевиків, палиць та іншого спорядження, яке ми взяли.

Ми прибули на вокзал якраз вчасно, щоби завантажити у вагон весь наш різноманітний багаж. Провідниця попросила показати квитки, і я не дивлячись дав їх їй, продовжуючи вантажити наші лижі та сумки. І тут вона каже, що ми помилились потягом. Ми почали швидко вивантажувати речі назад. Потім я знову подивився на квитки і зрозумів, що показав їй квитки на зворотний напрямок, і насправді зараз ми знаходилися там, де потрібно. Однак в ту мить, коли я це усвідомив, потяг зробив ривок. Звучить заклик приготуватися до відправлення, а наші речі все ще землі. Молодша дитина почала кричати, підлітки зніяковіли, й ми почали відчайдушно закидати речі назад у поїзд так швидко, як тільки могли. Ми затримали відправлення поїзда для всіх… Але – так! Ми це зробили!

Завжди краще прийти раніше, ніж запізнитись. Особливо коли справа стосується поїздів, літаків та автобусів. Але й у духовному світі «раніше» – теж добре!

« Боже Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе…» (Псалми 63(62):2).

 «Рано» – завжди краще. На початку свого життя шукайте Його! Рано-вранці шукайте Його!

Моя молитва сьогодні:

Господи, дозволь мені щодня віддавати Тобі честь, шукаючи Тебе зранку й рано приступаючи до кожної справи, яку я роблю! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер