«Страждання приносять витривалість, витривалість досвід, а досвід надію». Ми віримо в це, бо так написано у Слові Божому. Але хто хоче страждати? Попри все, ніхто з нас не хоче страждати, натомість ми всі хочемо мати надію!

Проте загляньмо у контекст цього тексту, написаного апостолом Павлом: «Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, що в ній стоїмо, і хвалимось надією слави Божої. І не тільки нею, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість, а терпеливість досвід, а досвід надію» (До римлян 5:1-4).

Не думаю, що знаю когось, хто був би радий проходити складнощі. Але уявіть, такий рівень повноти ми маємо в Ньому, коли ми справді «радіємо в наших стражданнях!»

Знаю, що я дуже далекий від цього. Протягом життя ми з Крісті пережили багато, але, на мою думку, радість не була нашою першою реакцією на страждання. Однак, як я сказав учора, Бог ігнорує наш нинішній рівень повноти, бажаючи нам більшого.

Сьогодні я натрапив на такий вислів: «Ви зіткнулися з цією горою, щоб показати іншим, що її можна пересунути вірою в Христа!»

Ісус любить віру! Тренуйте свою віру сьогодні!

«…Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то … цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те!» (Від Матвія 21:21).

Моя молитва сьогодні:

Господи, дозволь мені бути сильним у стражданнях, щоб Ти зміг вчинити в мені те, що Ти бажаєш! Я проголошую, що отримаю ще більшу надію! В Ім’я Ісуса, амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер