Вхід Господній до Єрусалиму… Люди юрмилися навколо Ісуса і стелили пальмові гілки на дорогу перед Ним… Важко повірити, що вже через кілька днів цей само натовп відправив Його на розп’яття. Звідки така зміна? Як це могло статися? Як можуть в народі одного дня шанувати Христа, а наступного – вимагати Його смерті?

• Насамперед, що хочеться відзначити: натовп непередбачуваний, але водночас має величезну силу (потужність).
• Наступна думка: ми з вами піддаємося переконанням і ми довірливі. Ми всі легко віримо брехні.
• Третє: у нас усіх є внутрішнє бажання бути прийнятими оточуючими. Заради цього ми готові залишити свої переконання і йти за більшістю.

Коли ми з’єднуємо ці фактори, легко побачити, наскільки вразливі ми перед натовпом, і як легко почати маніпулювати людьми, ведучи їх у неправильному напрямку та спонукаючи до помилкових дій.

Тому ми потребуємо одне одного.

«Так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени» (До римлян 12:5).

А оскільки ми «одне тіло в Христі», то можемо бути в єдності, щоб запобігти спокусі, підтримуючи та підбадьорюючи одне одного. У посланні до коринтян апостол Павло говорить: «Бо хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати? А ми маємо розум Христів!» (1 до коринтян 2:16).

У цьому ключ, як не ухилитися від істини.
Його план – щоб ми були разом «єдиним тілом у Христі». Адже разом «ми маємо розум Христів!»

Моя молитва сьогодні:
Господи, я ніколи не перестану зустрічатися з іншими послідовниками Ісуса! Наше спілкування спонукатиме мене мислити, вірити і жити правильно, щоб ми «були бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ми сяяли як світла в світі» (До филип’ян 2:15). Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!
Стів Вебер