Нещодавно я спілкувався з місіонером. Він служив у Киргизстані, й після 10 років життя там відкрив маленьку церкву у Бішкеку. Але уряд наказав йому з сімʼєю покинути країну, їм довелося залишити все, у що вони вкладали свій труд та любов. Звичайно, залишилися дорогоцінні стосунки, але втрати були реальними та болючими.

Так, Бог уберіг їх. Їм вдалося зберегти життя, але вони не очікували, що Господь дозволить уряду Киргизстану так зробити.

Це нагадало мені про момент, коли Ісус попереджав Своїх учнів, що відвідування прилеглих сіл з проповіддю Євангелія не буде простим завданням. Він сказав їм заздалегідь, що деякі люди не прийматимуть їх: «А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть: Ми обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!» (Від Луки 10:10-11).

Пізніше в тому ж розділі Ісус каже: «Хто слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене» (вірш 16).

Я знаю, що в Киргизстані, як і в інших країнах світу, багато віруючих люблять Ісуса і прагнуть Його царства. Але коли певні люди в уряді чинять подібним чином, проповідників можуть очікувати неприємні наслідки. Ми маємо захист, але цей захист – Бог, а не люди!

Сміливо йдіть до тих, хто не знає про Ісуса! Господь захистить вас!

Моя молитва сьогодні:

Господи, Ти сказав, що жнива великі, а працівників мало. Торкнися кожного, хто читає цей лист, й поклич їх на служіння Тобі! Захист їх! В Ім’я Ісуса, амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер