У всіх нас бувають періоди, коли ніби опускаєшся глибоко на дно, а біль стає нестерпним… складно підвести голову. Але в періодах є своя користь для нас та нашої підготовки.

«Біль – це Божий гучномовець, щоб пробудити глухий світ», – як одного разу сказав К.С. Льюїс.
Біль допомагає нам бути вкрай чесними перед Господом.

Погляньте, як цар Давид спілкувався з Господом. Часом він просить Бога «понищити усіх ворогів, і вигубити всіх, хто ненавидить душу його» (Псалми 143:12). Або ж він просить «посоромити ворогів» (Псалом 25:3).

Бог не боїться наших запитань. Але ключ у тому, щоб приходити до Нього і бути відвертими.

Мені дуже подобається, як у 8 розділі Євангелія від Луки Ісус пояснює притчу про насіння, сіяча і серце: «А те, що на добрій землі, це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, і плід приносять вони в терпеливості» (Від Луки 8:15).

Насіння – це Слово Боже – ще одне ім’я Ісуса. Тому, коли Ісус сіється у ваше чисте і добре серце, можна очікувати на добрий врожай. Але не забувайте фразу «у терпеливості»!

Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать!

Моя молитва сьогодні:
Господи, омий мене Своїм Словом. Прийди в моє чисте та чесне серце! Я чую, як Ти стукаєш, а я відчиню двері свого серця. Увійди до мене і дозволь завжди мати трапезу з Тобою! (Об’явлення 3:20). Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!
Стів Вебер