Як гадаєте, чому завжди легше «вершити революції» далеко від рідного дому, ніж внести якісь зміни до ритму життя в тому місці, де мешкаєте ви та ваша родина?

Один з моїх хороших друзів має чудову приказку щодо цього: «Ми всі хочемо змінити світ, але ніхто не хоче вивозити сміття…»

1 Тимофію 5:4 — дуже сильний вірш. У контексті цього тексту Павло дає інструкцію церкви про те, як дбати про вдів. Але мені подобається, як він відкриває тут принцип, що виходить далеко за межі церковного піклування про самотніх.
Він каже: «… нехай учаться перше побожно шанувати родину свою, і віддячуватися батькам, бо це Богові вгодно» (1 Тимофію 5:4).
В одному із сучасних перекладів це звучить так: «Бо доброта починається вдома, і це приємно Богу».

Проявляйте сьогодні повагу до ваших батьків, бабусь та дідусів. А також прабабусь та прадідів. І не важливо, скільки їм років! Коли доброта і турбота наповнять ваш дім, за ними обов’язково прийдуть пошана та повага!

Моя молитва сьогодні:
Господи, дякую, що Ти наставляєш мене і готуєш до того, щоб я «виховував народи»! Допоможи мені сьогодні почати виконувати Твою волю з моїх стосунків удома з моїми рідними. Нехай добрі слова будуть на моїх устах, і нехай доброта відбивається в моїх діях вдома! В Ім’я Ісуса, амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!
Стів Вебер