Коли вас у чомусь звинувачують, природна реакція – захищатись. Ми з Крісті швидко навчилися, що в Америці будь-хто може подати на вас до суду за будь-що. Ви маєте 21 день, щоб відстояти свої права, але якщо ви промовчите, то покажете суду, що згодні зі звинуваченням.

Але відкидання Євангелія – це зовсім інше. Це треба розглядати як привілей.

Апостол Павло розумів це:

«Бо вчинено вам за Христа добродійство, не тільки вірувати в Нього, але і страждати за Нього, маючи таку саму боротьбу, яку ви бачили в мені, а тепер чуєте про мене» (До филип’ян 1:29-30).

Страждання заради Христа слід розглядати як норму життя християнина. Ісус попереджає, що коли ви слухаєтеся Його заклику «йти в інші міста», не дивуйтеся, якщо вас заарештовуватимуть. »

«А коли видаватимуть вас, не журіться, як або що говорити: тієї години буде вам дане, що маєте ви говорити» (Від Матвія 10:19).

Чи не цікаво, що тут не говориться, «якщо» вас заарештують, але «коли» вас заарештують!

Мене ніколи не затримували за проповідь Царства Ісуса. Мене допитували представники КДБ, але не увʼязнювали. На мене кричали опоненти, але знов-таки, мене не затримували.

Бути слухняним небесному баченню – це бути посланим як «вівця серед вовків»!

Мені здається, що Ісус бажає донести до нас думку, що бути «вівцею серед вовків» зрештою мається на увазі страждання.

Моя молитва сьогодні:

Господи, я такий вдячний, що вовки бояться пастуха. А Ти – мій добрий пастир! (Від Івана 10:11). Дякую тобі! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер