Коли я був підлітком, то здебільшого жив для себе. Але якби хтось запитав мене тоді, чи я християнин, я б з упевненістю відповів ствердно. Але чи це було так? Не думаю. Однак коли мені було 17 років, я приєднався до групи з учнівства. Тільки тоді, за допомогою цієї групи моїх однолітків, я нарешті зрозумів, що означає бути справжнім послідовником Ісуса Христа.

Легко думати, що з нами все гаразд, тому що ми порівнюємо себе з іншими. І ми думаємо, що спасіння – це творити добро. І що ми отримуємо спасіння, якщо робимо більше добрих справ, ніж поганих…

Але Слово Боже безкомпромісне в цьому питанні: «Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм пророкували, хіба не Ім’ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім’ям Твоїм чуда великі творили? І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас… Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!» (Від Матвія 7:22-23).

Чи знає Він вас? Або краще запитати: чи маєте ви постійні стосунки з Ним?

Моя молитва сьогодні:

Господи, я знаю, що спасіння не полягає у моїх добрих справах, але у стосунках з Тобою! Ти – мій Шлях! Ти – Істина! Ти – Життя! Я приходжу до Тебе, я сповідую мої гріхи, я проголошую, що Ти маєш рацію, коли засуджуєш мене, прошу у Тебе прощення і хочу бути Твоєю дитиною навіки! «Згадай мене, Господи, коли будеш у Твоєму Царстві!» Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер