Хочу вас спитати сьогодні про надію. Чи маєте ви, на що покладатися сьогодні?

А що, якби була можливість піти в магазин і купити пакування чи бутиль надії? Ви б це зробили? Достатньо випити або з’їсти вміст цієї місткості, і відчуйте окрилення, надію, посилення впливу та оптимізм – це просто заполонило б ваш розум. Ви купили б це?

Швидше за все, кожен із нас придбав би надію. Це був би вигідний бізнес – ринок був би переповнений пропозиціями купити «бутельовану надію»!

Чому я думаю, що це було б саме так?

Через горе і страждання, що супроводжують кожного з нас. Через трагічні події, що відбуваються з нами і з тими, кого ми любимо. Якщо копнути трохи глибше, виявиться, що у багатьох з нас страждання перевершують сили, і неможливо триматися надії, якщо сподіватися нема на що…

«Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюсь!

У Бозі спасіння моє й моя слава, скеля сили моєї, моє пристановище в Бозі!

Мій народе, кожного часу надійтесь на Нього, серце своє перед Ним виливайте, Бог для нас пристановище!» (Псалми 62:6-9).

Цей Псалом сильний і сьогодні!

Моя молитва сьогодні:

Господи, нехай Твоє Слово зараз порине в моє серце. Тільки Ти – моя надія! Ти моя Скеля! Ти – мій порятунок! Ти мій притулок! Я довіряю Тобі! Коли? У будь-який час! Я виливатиму Тобі своє серце! Тому що Ти любиш нас невичерпною любов’ю! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер