Невеликі та, здавалося б, незначні дії, що ви робите протягом тривалого часу, істотно впливають на інших.

Якось один учитель повернувся з роботи та поділився з дружиною тим, що трапилося з ним у цей день.

«Сьогодні після закінчення занять до мене зайшла колишня студентка, яка навчалася у моєму класі з письменницької майстерності близько п’яти років тому. Вона сказала, що прийшла подякувати мені за порятунок життя. Так, я теж був здивований! Далі вона розповіла, що збиралася покінчити життя самогубством. Все спланувала. Вона хотіла це зробити у певний день на вихідних, бо знала, що в цей час її батьки поїдуть. Вона продумала все до дрібниць. Проте в п’ятницю, перед тими вихідними, я повернув студентам роботи, які вони писали для мене раніше. Вона сказала, що тоді я підійшов до неї та легенько торкнувся плеча зі словами: “Мені дуже сподобалося, як ти пишеш. Ти могла б стати великою письменницею. Продовжуй писати, у тебе добре виходить!”

“Ці слова, – сказала вона – врятували мені життя. Ви дали мені надію, і я не зробила того, що планувала. Саме тому я прийшла сьогодні подякувати”.

А потім вчитель продовжив: “Найстрашніше в цьому те, що я взагалі не пам’ятаю, щоб говорив їй це”…»

«А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо» (До Галатів 6:9).

Підтримуйте і любіть того, хто зараз поруч з вами!

Моя молитва сьогодні:

Господи, тримай мої очі відкритими, щоб бачити, хто в моєму оточенні зараз потребує любові! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер