Чому я так говорю? Тому що молитва потребує фізичних зусиль та часу. Але ви робите це, тому що вірите в існування духовного світу, що міцніший за фізичний. Отже, ви упокорюєте себе і вирішуєте молитися, тому що переконані, що те, що бачать ваші фізичні очі, – це не все, що існує насправді!

Отже, молитва – це справді акт смирення та довіри. Молитва зміцнює віру в інший світ. Приступаючи до молитви, ви заявляєте наступне: «Я буду довіряти цій Особі, яку не бачу. Я віритиму, що ця Особа – добра, навіть коли мене оточує так багато зла і безбожності!»

Щодня ми стикаємося з вибором, дозволяючи тому чи іншому домінувати у своєму житті. І молитва – це заява та знак того, що ми залежимо від Бога, а не від себе та власних людських можливостей!

Молитва – вірна ознака довіри Богу. Вона є свідченням, що ви вірите в Нього більше, ніж покладаєтесь на свої сили!

Моя молитва сьогодні:

Господи, Ти існуєш! Я залежний від тебе! Ти – мій Творець! Ти піклуєшся про мене! Я молитимуся безперестанку, а це означає, що я привношу Тебе в кожний аспект свого життя! (1 до солунян 5:17).

Я вірю в Тебе, і вірю, що Ти ніколи не залишиш мене! В ім’я Ісуса, амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер