Швидше за все, немає потреби писати про наслідки гріхопадіння. Упевнений, ми всі знаємо, що в кожному з нас знайдеться дещо глибоко неправильне, варто лише трохи поспостерігати за собою!

Не думаю, що міг би написати краще за цього автора:

«Якщо запитати звичайного віруючого: “Які відчутні наслідки гріхопадіння?” Скоріш за все, він відповість, що це гріх. Це правда, але що є конкретними аспектами падіння, в яких ми досі борсаємося? Перечитавши Буття 3 розділ, де описується відчуження людства від стосунків з Богом, відкривається жорстока реальність, яку навіть зараз легко побачити та відчути у повсякденному житті. Ми маємо сильні інстинктивні схильності до:

• недовірі – сумнів у Бозі;

• глибокий сором – ми намагаємося сховатися, ізолюватися від Бога та інших;

• страху та тривозі;

• звинуваченні інших людей у своїх невірних рішеннях та помилках;

• боротьбі з почуттям провини;

• боротьбі з повсякденним болем – фізичним, емоційним, у стосунках і духовним.

Сьогодні ми плаваємо в токсичному середовищі, що впливає на наше фізичне, емоційне, духовне здоров’я, включно зі стосунками. Отрутами наповнене не лише фізичне оточення, а й середовище взаємин людей (з Богом та один одним). На це вказує отруйний рівень сорому, провини, нікчемності, порушеної довіри, неусунутого або невилікованого болю, страху і тривоги, гніву, безнадійності та всіляких втрат».

Тому Ісус сказав: «Неможливо, щоб образи/скандали не виникали!» (Від Луки 17:1 – дослівно з англійської Біблії).

Моя молитва сьогодні:

Господи, сьогодні Ти знаєш усе, що приносить мені біль. Ти знаєш мої зруйновані стосунки. Але Ти не залишаєш мене ані на мить! Ти підбадьорюєш мене проголошувати Твоє Слово: «Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду» (Псалом 22:1). Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер