Один мій брат у Христі послужив для мене наочним прикладом вірша з Послання до Римлян: «Кажу я так через те, що заповіді: “Не чини перелюбу”, “Не вбий”, “Не вкради”, “Не зажадай чужого”, а також усі інші об’єднуються в одній: “Люби ближнього свого, як самого себе”. Любов не чинить зла ближньому, ось чому це і є виконанням Закону» (До римлян 13:9-10).
Цей чоловік працює лікарем у відділенні інтенсивної терапії у Вашингтоні. Під час пандемії COVID-19 через його руки проходили сотні пацієнтів. Люди потрапляли до лікарні через різке погіршення здоров’я внаслідок впливу вірусу, й багато хто з хворих помирав.
Тоді наша дружба тільки починалася. Він будував будиночок у Монтані, й майже щомісяця ми збиралися для спілкування та спільної трапези. Також його 92-річна мати часто приїжджала з сім’єю до Монтани. Звичайно ж, мій друг лікар був дуже обережний на роботі та дотримувався усіх правил та обмежень щодо COVID. Коли з’явилися вакцини, мій друг, його дружина та мама зробили щеплення. А ми з Крісті відмовилися. Ось так з’явилися причини для можливого конфлікту між нами через різницю в судженнях.
Якось Крісті поставила їм важливе питання. Чи захочуть вони проводити з нами час у майбутньому через те, що ми не хочемо вакцинуватися? На той час це питання розділило мільйони сімей.
Відповідь нашого друга послужила справжнім доказом того, що «любіть одне одного» – це виконання закону!
«Ох, Крісті та Стів! Ми будемо завжди мати бажання зустрічатися з вами за будь-якої можливості, – відповів наш друг. – Ми не дозволимо подібній земній умовності перервати спілкування, що ми маємо у Христі Ісусі!»
Ми були приємно вражені! Але водночас засмучені: чому так рідко християни мислять таким чином?
«Любіть одне одного» – це виконання закону!
Моя молитва сьогодні: Господи, дозволь мені любити так, як любиш Ти! Амінь!
Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!
Стів Вебер