«Якщо ви не змінитеся і не станете (…) ви не зможете увійти до Царства Небесного!»

Ви знаєте слова, яких не вистачає у цьому реченні?

Маю сказати, що у кожному з нас, дорослих людей, є гордість та марнославство. Різниця лише в тому, скільки. Але це правда, що нам усім складно бути прикладом для наслідування, і є чому вчитися.

Минулого тижня зі мною були мої онуки – чотири роки та два роки. Проводячи час із ними, я знову і знову радів, спостерігаючи їхнє захоплення щодо найпростіших речей. Вони йшли за мною в гараж, де багато різних інструментів, і я розповідав, що навчу їх користуватись електричним шурупокрутом. Ми починали вкручувати шурупи в невелику деревину, і щоразу, коли шуруп зникав у деревині, вони були в захваті! Вони сміялися, верещали і хотіли продовжувати це знову і знову.

Вони просто такі! З відкритими серцями. Їм цікаво абсолютно все. Вони помічають те, до чого ми вже давно втратили інтерес. Мають здатність навчатися. Відкриті. Прості. Смиренні. Це – діти!

«Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!» (Від Матвія 18:3).

Станьте як мале дитя! У цьому ваша надія!

Моя молитва сьогодні:

Господи, я дякую Тобі за те, що це написано у Твоєму Слові! Господи, сьогодні я хочу бути «як мале дитя»! Я хочу все більше пізнавати Тебе. Я хочу мати духовну цікавість, щоб у будь-який момент перерватися від моїх справ і звернути увагу на Тебе, з радістю спостерігати за Твоїм творінням та Твоїми людьми! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер