Я надто заклопотаний. І думаю, не помилюся, якщо зроблю припущення, що і ви теж багато чому приділяєте час та увагу. Але завантаженість справами не є християнською чеснотою! Це не приносить користі вашій душі.

Хоча вирішення проблем – частина нашого життя. Частина мого життя також. Але знаєте, що я помітив? Проблеми, які ми вирішуємо, постійно множаться, а потім приходить відчуття, що потрібно ще глибше поринути у справи, щоб вирішити більше проблем. І тоді я знову починаю думати, що якщо почну вставати раніше або лягати пізніше, то більше встигну… Але, на відміну від нас, Ісус ніколи не поспішав. Він знав: якщо шукати стосунків з Небесним Батьком, все інше буде в повному порядку.

Якось під час Його служіння учні прийшли до Нього і запитали: «Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі?» Відповідь Ісуса не полягала в рекомендації вставати рано або на кожен день складати список важливих справ. Але Він відповів їм словами: «Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав» (Від Івана 6:28-29).

Наша основна діяльність полягає не в роботі! Віруючи в Нього, ми знаходимося в тому найкращому «місці», де й маємо бути. Скільки б при цьому проблем не треба було вирішити!

Чи вірите ви в це? Або ж ви переконані, що недостатньо завантажені справами, і вам слід бути ще більш зайнятими?

Моя молитва сьогодні:
Господи, крик мого серця – «шукати насамперед Твоє Царство і Твою правду!» (Від Матвія 6:33). Пробач мені, коли я починаю думати, що важка праця допомагає мені. Я «віритиму в Тебе!» «Бог є притулком для нас і силою, незмінним помічником у бідах» (Псалми 46:1).

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!
Стів Вебер