Євангелісти практично нічого не розповідають про «безіменних героїв», які чули заклик Ісуса («Йди за Мною») і відповідали на нього словами: «Дозволь мені спочатку…» Я знаходжу дуже цікавим факт, що подальша інформація про них відсутня.

Здається, в той час, коли Ісус кликав їх, ці люди мали важливі справи, й лише після їхнього завершення вони могли прийти і йти за Ним. Але напрошується висновок, що цього так і не сталося.

Так часто подібне відбувається з нами! Адже ми думаємо саме так. Коли приходить відчуття, що Бог закликає нас на новий рівень посвячення та зобов’язань, ми говоримо собі, що зможемо взяти на себе нову відповідальність лише після того, як закінчимо те чи щось інше.

Але це означає, що наша людська гордість, мудрість чи логіка здіймаються над Ним. А такі рішення мають серйозні наслідки. Гордість такого роду – це те, що може призвести до спокуси або збити нас зі шляху.

«Гордість серця твого спокусила тебе» (Овдій 1:3).

Гордість може призвести до спокуси. Але ви слідуйте за Ним, і пізнаєте «істину і свободу!»

Моя молитва сьогодні:

Господи, я відкидаю свою гордість. Я підкоряю свою волю Твоїй волі. Я безпорадно коритимуся Тобі. Моє життя буде відображати ту істину, що пошук «насамперед Твого Царства і Твоєї праведності» – це мій вибір і мій спосіб життя. А все, чого я потребую, додасться мені! (Від Матвія 6:33). Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер