Вчора я згадав фразу: «Любов ніколи не радіє злу» (1 до коринтян 13:6). Але на практиці це досить складно. Дуже непросто любити ближнього, який продовжує грішити – людину, про життя та поведінку якої ви знаєте безліч невтішних подробиць.

У вашому оточенні є така людина? Думаю, швидше за все ви відповісте: «Так».

А чи знаходилися ви в ситуації, коли, наприклад, на початку спілкування з кимось, вимовляєте: «Я б не хотів погано говорити про …, але…» І далі не можете зупинитися, виливаючи один за одним негативні факти про цю людину. Щобільше – теревените безперестанку, ніби на вас лежить зобов’язання донести до ваших слухачів усе, що вам відомо… І при цьому всередині відчуваєте легке тріумфування – бо, крім усього іншого, підкреслюєте, що не робите нічого подібного тому, на що здатна ця людина. Тим самим проголошуючи власну праведність…

Всі ми дуже вразливі до подібної спокуси. Варто не забувати, що лихословити брата завжди дуже легко і просто.

«Брати і сестри, не судіть одне одного, бо хто лихословить проти свого брата або сестри своєї у Христі, чи осуджує їх, насправді ганьбить і осуджує Закон. А коли людина судить Закон, то вона стає не виконавцем його, а суддєю» (Якова 4:11).

Є ще один вірш. Мабуть, це один із найкращих щодо любові до ближнього: «Браття і сестри, якщо хтось впаде в гріх, то ви, слідуючи Духові, маєте повернути його на шлях праведний. Але робіть це лагідно і пильнуйте себе, бо також можете бути спокушені» (Галатів 6:1).

Відновлення брата, який спокусився, або сестри – це Боже бажання!

Моя молитва сьогодні:

Господи, дозволь мені побачити власну сліпоту, перш ніж «виймати тріску» з ока брата. Господи, допоможи мені любити будь-коли. Дозволь Твоїй благодаті зберігати мене у покорі, знаючи, що я теж можу в будь-який момент упасти. В Ім’я Ісуса! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер