Цього ранку я знову перечитував події, пов’язані з розп’яттям і стражданнями Христа. Мене глибоко торкнувся цей вірш:

«А народ став кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву!» (Від Луки 23:18).

Ви зараз замислилися, як Стів міг отримати щось цінне з цього вірша?

… У коментарях моєї Біблії йдеться про те, що Варавва означає «Син батька». Отже, було два чоловіки – два сини. Ісус був Сином нашого Небесного Батька, Варавва – сином Адама. Але Варавва був увʼязнений через заколот.

Потім я подумав: він такий самий, як я! Він такий самий, як будь-який інший син Адама чи дочка Єви.

Я увʼязнений через заколот проти Бога. Через мій бунт проти Його Слова. Моє повстання проти Його волі. Я – справжнісінький бунтівник.

Але завдяки розп’яттю Ісуса – сина Божого, Варавва – син батька, такий самий як я – здобув свободу!

Пилат сказав про Ісуса: «Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу» (Від Луки 23:22).

Мого досконалого «Великоднього Агнця» принесли в жертву за мій заколот проти Нього, щоб я був вільний!

Ісус – наш досконалий «Великодній Агнець»!

Моя молитва сьогодні:

Господи, я не заслуговую на Твою доброту і любов! Мій гріх великий, але Твоя благодать більша! Ти визволив мене! «Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні» (Від Івана 8:36). Дякую, Боже! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер