Чи знаєте ви, що часто противник посилено переслідує вас, щоб насправді з’ясувати, як швидко ви відмовитеся від своєї справи чи намірів?

Я багато розповідав вам про те, як уперше приїхав проповідувати Євангеліє до країн СРСР. Після того, як я ділився Благою Звісткою зі студентами у П’ятигорську, мене допитували у КДБ. Я бачив у цьому атаку ворога, який хотів мене зупинити. І коли йому це не вдалося, трохи пізніше він атакував мене знову…

Після тривалого допиту в КДБ мені таки дозволили поїхати до Тбілісі, Баку та Єревану. Я шукав різні можливості ділитися звісткою про спасіння, і мені дуже хотілося потрапити туди, щоб з’ясувати, наскільки кавказці відкриті для Євангелія. Де б я не знаходився, я знайомився з молодими людьми, ми говорили про життя, а в процесі я ділився посланням про Христа.

Про наступну подію я також згадував. Ця 100% атака ворога відбулася у Баку. Серед білого дня я зустрів молодого азербайджанця, і ми розмовляли кілька годин. Після цього я попросив його показати мені панораму міста з високої точки. Коли ми залишилися самі, він схопив камінь і вдарив мене по голові. Думаю, він хотів вкрасти мій годинник, камеру та гроші, але, на щастя, я дивом не знепритомнів і втік. Я був поранений і весь забруднився в крові.

Ще одним дивом було те, що того дня в моєму готелі проходив міжнародний конгрес медиків, і медсестра зі США оглянула та обробила рану… Але моєю головною проблемою став страх. Як я знову вийду на вулицю?!

«Чи ж не наказав Я тобі: будь сильний та відважний? Не бійся й не лякайся, бо з тобою Господь, Бог твій, у всьому, де ти будеш ходити» (Ісуса Навина 1:9).

Я не дозволив страху контролювати себе, й вийшов на вулицю пізно ввечері. Трохи згодом я вже знову розмовляв з азербайджанськими студентами, розповідаючи їм про Того, у Кого вірю….

Моя молитва сьогодні:

Господи, допоможи мені бути сміливим і мужнім, коли ворог хоче мене зупинити! В Ім’я Ісуса, амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер