Ми всі говоримо про інших людей. Але навіть добре розуміючи це, ми можемо бути дуже чутливими до того, що інші люди говорять про нас!

Часом вони можуть говорити про нас правду, але також вони можуть поширювати про нас брехню. І навіть якщо все сказане неправда, переживання про те, «що люди подумають про мене» можуть захопити нас у небезпечну пастку.

В одній проповіді був чудовий приклад. Уявіть, що ви зустрічаєтеся з кимось, і кажете йому: «Я дуже злий на тебе!»
Далі відбувається діалог.
– Чому?
– Тому, що ти це сказав.
– Ні, це не правда!
– Але я подумав, що ти так сказав.
– Ні, я цього не говорив. Я сказав інше, ось так!
– Ах, тепер все зрозуміло…
Ваші «думки» (переконання) про те, що – за вашими припущеннями – люди говорять про вас, можуть мати такий самий вплив на вас, як і сказане кимось уголос. А оскільки ви вірите в те, про що думаєте, ці думки мають силу над вами, й ви можете відчувати невдоволення (розпач, сум) щодо іншої людини на багато днів, тижнів, місяців, років і навіть десятиліть…

І ще одне: навіть коли люди говорять про вас хороше, ваша ідентичність не ґрунтується на їхніх словах!
«…Кажу кожному з вас не думати про себе більш ніж належить думати, але думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив» (До римлян 12:3).

Основою вашої ідентичності є Слова, які про вас говорить Бог!

Моя молитва сьогодні:
Господи, я не думатиму про себе більше чи менше, ніж треба. Як говориться в Римлянам 12:3: «Через дану мені благодать кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати, але думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив». Моя ідентичність базується на словах, які Ти говориш мені. «Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!» (Псалми 139:14). Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!
Стів Вебер