Посланням про «притулок для душі» я ділився у молодіжному таборі. На завершення я прочитав уривок з 1 Івана 2:14-15:

«Пишу, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Писав я до вас, юнаки, бо міцні ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви. Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської» (1 Івана 2:14-15).

Єдине, що дозволяє нам дізнатися про це (на практиці) – якщо ми затверджені в тому, що є «притулком душі». Ця «оселя» не залежить від зовнішніх чинників. Внутрішній світ, невидимий світ усередині вас – ось, що насправді важливо. Ви будете сильні, коли ваш «притулок душі» затверджено на Слові Божому! Так ви перемагаєте лукавого!
Це – зростання. Це любов. Це – надія. Це справжнє життя!

Ви вразите диявола своїм єднанням з Христом і любов’ю до Божого Слова!

Моя молитва сьогодні:
Господи, «Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе» (Псалми 119:11). Твої слова – «дух і життя» для мене! (Від Івана 6:63). Ти обрав мене і поставив мене, щоб я йшов і приносив плід! (Від Івана 15:16). Я робитиму так, тому що щеплений і пов’язаний з Тобою! Твої Слова – «притулок для моєї душі»! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!
Стів Вебер