Учора ми з Крісті говорили про події, з якими зараз стикаємося. Більшість проблем пов’язані з життям землі – з цим тимчасовим світом. Але час від часу моя дружина перечитувала вірш з Псалма 119:25: «Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене!»

У якусь мить ми оба це зрозуміли. Ми так багато думаємо про земне! Ми злимось, коли щось йде не за нашими очікуваннями. Проте коли ця істина прозвучала вголос, мені стало зрозуміло, наскільки сильно моя душа тягнеться до цього тимчасового життя.

По суті Павло говорив те саме: «Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі» (Колоссянам 3:2). А потім він пояснює цю думку ще глибше: «Ми не дивимося на видиме, а на невидиме. Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне!» (2 до коринтян 4:18).

Зосередьтеся на небесному та вічному!

Моя молитва сьогодні:

Господи, пробач мені, коли я зосереджений на тимчасовому. Дай мені мудрості бачити духовно і просвіти моє серце, щоб я не «тягнувся до землі», а щоб моя душа завжди знаходила задоволення в Тобі та Твоєму Царстві! Пробуди мене! Піднеси мене у Свою присутність! Ти – моє Джерело та Забезпечення! Дякую Тобі, Господи! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер