Для всіх нас емоції займають провідне місце, часом заповнюючи собою все. Коли ми відчуваємо себе міцними на ногах, то й віра наша тверда. Але в інші моменти, коли щось йде не так, як очікувалося, буває, що віра слабшає, а сумніви пригнічують надію. Але Бог знає про це. І ці процеси – також Його задум!

«Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду» (До євреїв 11:6).

Бог дав Аврамові просто неймовірну обітницю. Господь сказав йому: «А тепер подивися на небо і порахуй зірки, якщо зможеш їх урахувати». І Він сказав йому: «Стільки ж буде в тебе нащадків».
Наступний вірш є ключовим: «І ввірував Аврам Господеві, а Він залічив йому те в праведність» (Буття 15:6).

Але після отримання обітниці шлях до здобуття обіцяного був непростим. Сумніви здолали і Аврама, і Сару. Сара подумала, що Бог не виконує Свою частину й вирішила допомогти Йому виконати Свої обітниці – ми теж так часто робимо! Намагаємося здійснити так, як, на нашу думку, хоче Бог. Але ось, що в той момент Господь каже Аврааму: «І поблагословлю Я її, і теж з неї дам сина тобі. І поблагословлю Я її, і стануться з неї народи, і царі народів будуть із неї» (Буття 17:16).

«Бог же сказав: Але Сарра, твоя жінка, сина породить тобі, а ти назвеш ім’я йому Ісак. І Свого заповіта з ним Я складу, щоб був вічний заповіт для нащадків його по нім» (вірш 19).

Дочекайтеся Бога, вірте Йому, і Він винагородить вас!

«І впав Авраам на обличчя своє, і засміявся. І подумав він у серці своїм: Чи в столітнього буде народжений, і чи Сарра в віці дев’ятидесяти літ уродить? А до Бога сказав Авраам: Хоча б Ізмаїл жив перед лицем Твоїм!» (вірші 17-18).

Моя молитва сьогодні:
Господи, я вірю в Твої обітниці! Ти нагороджуєш нас благословеннями! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!
Стів Вебер