Жадібність – порушення заповіді «Не бажай». Це гріх, що відбувається постійно, але далеко не всі готові його визнати.

Цікаво, що це десята заповідь. Решта всіх заповідей стосуються дій (поведінки). І лише ця, остання заповідь, безперечно не є найменшою за важливістю, але вона стосується наших внутрішніх думок (помислів).

Так, Бога цікавлять наші думки! Він хоче, щоб наша свідомість була чистою, а поведінка відповідала совісті.

«Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!» (Вихід 20:17).

Ви помічаєте, яким конкретним є Бог у цьому питанні?

Думаю, ми погодимося, що ця заповідь дуже складна. Хто з нас, побачивши нову кухню сусіда, не каже: «Я б теж хотів таку!» Цьому немає кінця…

Тому Іван і пише: «Коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди». Але коли ми визнаємо свій гріх, то можемо впроваджувати одну з найбільших обітниць Біблії:

«Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити та очистити нас від неправди всілякої» (1 Івана 1:8-9).

Дозвольте істині оселитися всередині вас, і ви ніколи не потрапите на гачок неправди!

Моя молитва сьогодні:

«Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!» (Псалом 19:14). Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер