Знаю, більшість із нас перебувають на шляху покращення чогось у собі. Щойно я сказав Крісті, що хочу навчитися грати кілька пісень поклоніння на гітарі, щоб часом вести прославлення цього літа. Ще один мій крок до самовдосконалення – це намагатися зустрічатися з одним із наших нових знайомих хоча б один раз на тиждень.

Такі покращення чудові. Але щоб служити Богу, слід розіп’яти своє «его» – плоть, тіло, свої світські бажання. Один із найкращих віршів для запам’ятовування та подальшого повторення:

«Бо Законом я вмер для Закону, щоб жити для Бога. Я розп’ятий з Христом. І живу вже не я (его), а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе» (До галатів 2:19-20).

Кожен із нас, включно зі мною, має спокусу жити видимим, а не вірою. Ми скочуємося до цього, хоч би що ви стверджували. Тому так важливо: «Бо життя для мене — це Христос, а смерть — надбання» (До филип’ян 1:21).

Це істинно і для вас! Поки Він живе в вас, ви перестаєте жити для себе.

Моя молитва сьогодні:

Господи, я приходжу до Тебе зі смиренним серцем. Я розпинаю себе сьогодні. Я хочу, щоб Твоя воля відбулася в моєму житті. Я хочу, щоб Ти сяяв у моєму житті сьогодні! Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер