Якщо хтось згадує ідолів, то перша моя реакція – заперечення. У мене немає рукотворних божеств, подібних до статуй Будди, Крішни, Рами та багатьох інших. Наприклад, в Індії або Таїланді люди розміщують такі скульптури в кутку свого будинку або на вулицях, закурюючи для них пахощі.

Але ідолопоклонство – дещо дуже витончене.

Мені подобається це визначення: «Ідол – це хтось або щось, що посідає місце Бога у вашому житті. Те, що дає вам ідентичність, сенс, цінність, призначення, любов, значущість та безпеку». 

Не важливо, хто ви – атеїст, християнин, індуїст, мусульманин тощо. – Ми всі поклонники. Абсолютно будь-хто з нас!

Ось ще одне чудове твердження: «Все людство можна розділити на дві категорії: тих, хто поклоняється Творцеві, й тих, хто поклоняється творінню. Через гріх ми усі схильні поклонятися комусь і чому завгодно – крім Бога, Який створив усіх і все. Це і є ідолопоклонство!»

Ідолом може бути навіть те, що створено на благо: сім’я, дім, здорове харчування тощо. Якщо це створено (людиною), то рано чи пізно йому судилося вас підвести!

«Великий Господь і прославлений вельми, Він грізний понад богів усіх! Бо всі боги народів божки, а Господь створив небеса» (Псалми 96:4-5).

«Бережіться від ідолів! Амінь» (1 Івана 5:21).

Моя молитва сьогодні:
«Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми, і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!» (Псалми 139:23-24). Амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер