Апостол Петро перебував поруч із Ісусом, коли Спаситель молився: «Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого» (Івана 17:15).

Пізніше Петро в одному зі своїх послань практично повторив слова Ісуса, пов’язавши їх із основною істиною, що ця земля – не наш дім.

«Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі…» (1 Петра 2:11).

Наш супротивник підступний і хитрий. Якщо ви маєте таке ж людське тіло, як і я, ми постійно перевірятимемося «на міцність» через «тілесні похоті». Диявол ніколи не втомиться посилати спокуси – особливо у сфері сексуальності. Він робитиме все можливе, щоб переконати нас, що ми прив’язані до землі, а не до небес.

Але Петро дає нам зрозуміти, що у помірності від пожадливостей плоті у нас є дієвий інструмент – наше розуміння того, ким ми є (хто ми є).

Ми – прибульці та мандрівники! Ми можемо подолати «війну проти наших душ», укорінившись у розумінні, що тепер ми є громадянами неба!

Якщо ви Христові, то лукавий триматиметься далеко від вас!

Моя молитва сьогодні:

Господи, дякую Тобі за те, що я громадянин неба вже зараз! Господи, коли приходить спокуса виконати всяку тілесну хіть, заявляю, що я прибулець і мандрівник тут, на землі! Ти показав мені шлях спасіння! Я захищений від лукавого завдяки молитві Ісуса! В Ім’я Твоє, амінь!

Дякую за те, що ви є! Ви – справжнє диво!

Стів Вебер